Хорхе Анхель Ліврага "Неможливі мрії " - Життєві реалії - Цікавості про цікаве - FATUM.AT.UA FATUM.AT.UA
FATUM.AT.UA  Привіт! Ви можете зареєструватись!

Головна |  Форум |  Новини |  Статті |  Фото |  Нові тести |  Реєстрація
Понеділок, 05.12.2016, 18:33



Info e-mail Press



 
  "Ви скажете, що я мрійник, але я не один такий" Джон Леннон
RSS :: Головна » Статті » Життєві реалії

Щоб додати матеріал увійдіть або зареєструйтесь

Хорхе Анхель Ліврага "Неможливі мрії "
Хорхе Анхель Ліврага
Неможливі мрії

Ця книга народилася з відповідей на питання слухачів «Нового Акрополя» і, сподіваємося, буде цікава тим, хто прагне у всьому дістатися до суті. В одному з питань Делія та Фернан, одні з перших учнів Школи, говорять про те, що для будь-якої молодої людини, яка має внутрішнє прагнення, дуже важливо більше дізнатися про ту духовну силу, яка втілюється в Мріях та Ідеях кращого світу — світу, який, схоже віддаляється від нас по мірі того, як ми стаємо старшими, тому що труднощі, які нас оточують дуже сильні й численні, і якщо до них підходити з точки зору дорослої людини, то вони кажуться нездоланними. І вони запитують: «Що ж робити з «неможливими» Мріями?»

Перш за все потрібно усвідомити, що немає неможливого, а є лише те що стало неможливим. Зіткнувшись із проблемою, було б помилкою намагатися змінити її суть; від нас вимагається лише одне — знайти адекватне рішення. І хоча це рішення буде відповідати суті проблеми і, навіть, може бути закладено в ній самій, ми не повинні шукати його, виходячи лише тільки із самої проблеми. Наш розум повинен знаходитися поза нею, щоб бачити її з усією об'єктивністю.

Ідея про те, що немає неможливого, а є лише те, що стало неможливим, підводить нас до розуміння того, що нерозв'язних проблем не існує.
Цей оптимістичний та раціонально-оптимістичний підхід вже сам по собі стає кроком до вирішення будь-яких труднощів. Він не дасть нам ключа до розгадки, але допоможе зорієнтуватися, знайти правильне застосування своїм можливостям, спрямує нашу роботу в потрібний бік та не дасть зусиллям пропасти дарма.

Для того щоб досягти результатів та не піддаватися розпачу, ми повинні розвинути позитивне мислення та доповнити його знанням циклів Природи. Світанок неможливий опівночі, але можна запалити один або безліч вогнів, які хоча й не зможуть замінити Сонце, але все ж таки забарвлять очікування його сходу, й може трапитися, дозволять взятися за працю, якій темрява була перешкодою. Зараз людство вступає в темряву, яка ще тільки починає згущатися. Логічно припустити, що в таких несприятливих умовах виявляться, що здійснювати Мрії ще важче. Це так, — але вони не стають неможливими. Якщо ми навчимося запалювати необхідні нам вогні й не піддаватися паніці, життя не зіштовхне нас з ще більшими проблемами. Мій власний філософський досвід навчив мене, що коли Мрія перетворюється в скарб, який ретельно зберігається, зрощується усіма силами Душі, тоді ця Мрія виживає, переборює труднощі й поширюється по всій Землі, знаходячи нові серця, які понесуть її у собі.

Я знаю, приємно говорити про «творчі здібності» та про те, що вони вважаються однією із найвищих чеснот ідеалістів. Однак будь-хто, кому дійсно доводилося створювати щось, добре знає: ніщо, від поеми до імперії, не може бути «створене» в теперішньому значенні цього слова, коли воно стало синонімом «винаходу». «Створюване» приходить до нас, і якщо ми не втілюємо його, не підживлюємо його своєю енергією, то воно повертається туди ж, де знаходилося раніше, в загадковий світ Мрії. Поема, наприклад, якщо це справжня поема, може розквітнути в душі в найнесподіваніший момент; і якщо в ці миті їй не надати уваги з причини абсурдності часу її появи, вона зникає, залишає нас також, як і прийшла. Й те, що вдасться схопити згодом, відтворити розумом, який спирається на спогад про цей «імпульс», буде лише сумним відблиском того, що відкрилося нам спочатку.

Д. і Ф.: Виходить, можна вважати, що існують «банки», «сховища» Ідеалів і Мрій, а вдаваний «творець» — лише свого роду антена, яка їх уловлює ?

Так думати цілком правомірно. Існує світ Архетипів, звідки «приходять» усі речі та явища, якщо не оформлені, то в зародку. Ці Архетипи є частиною Божого Плану існування і просто «втілюються» або проявляються, якщо для цього складаються слушні умови та приходить відповідний момент. У більшості випадків цей момент «творчого» імпульсу ми можемо викликати самі, настроюючи свій духовний приймач у резонанс із Архетипом.

Гончар «мріє» про свій глечик, але йому варто запастися глиною, щоб виготовити її, мати необхідне вміння, щоб під його руками мрія не спотворилася, потрібна піч, щоб закріпити створене із податливого матеріалу. Ви вже переконалися, що я визнаю необхідність сукупності деяких умов, які буває важко створити і які можуть вимагати багато часу та неймовірних зусиль. Однак це не робить такі умови неможливими. Все, про що одна людина може мріяти, вона сама чи інші здатні втілити. Якби існувало щось дійсно неможливе, ми не могли б навіть уявити його, адже вже багато тисяч років відомо, що у Всесвіті «що вгорі, то і унизу»... і навпаки.

Таким чином наші Мрії неминуче виявляються важливими та значними, тому що, уловлені, вони вже не зникають, а прагнуть зміцнитися, незалежно від того, добрі вони чи погані. Не тільки згори, з невидимого, можна змінювати проявлене та конкретне, але також й знизу, звідси, можна забруднювати або ошляхетнювати це «сховище» Ідей та Мрії. У цьому полягає одна з основних відповідальностей всіх людей — адже якщо за допомогою уяви або простої фантазії посилюється міць примар зла, то вони зможуть знайти на землі того, хто їх втілить. На щастя, «неможливі» Мрії, навіть занадто прекрасні або альтруїстичні, також мають цю здатність до нематеріального існування в очікуванні того, хто виявиться гідним втілити їх.

Символи, прапори, штандарти є каталізаторами цього процесу «кристалізації». Тому стародавні цивілізації, з їхнім магічним натхненням, у боях, в першу чергу, прагнули опанувати ворожими прапорами, корогвами й іншими символами; для них це було куди важливіше, за розгром і полон ворожого війська, тому що їм було відомо щось таке, про що людство згодом забуло.

Невелика група людей, об'єднана певним світоглядом, яку надихає свій символ; може більше, ніж юрба, цього позбавлена. Тому що через світогляд і віру проявляються високі Сутності, здатні творити чудеса. Це показали, наприклад, імператори Ашока в Азії та Костянтин у Середземномор'ї.

Існуюче зараз уявлення про те, що ніщо не може процвітати без початкової підтримки грошима і людьми, вже було розвінчано історією. Сила кількості, чисельності — лише вторинний фактор. Вождь або лідер обирається не людьми, але Богом. Як і поет, музикант, художник, філософ. Хіба народ обрав Августа, Ісуса, Платона, Леонардо, Сервантеса, Шекспіра, Бетховена, Наполеона, Кюрі, Ейнштейна, Олександра, Гомера?
Замисліться над цим, нехай навіть це і буде здаватися вам дитячими казками — адже сьогодні це, звичайно, розуміється саме так... «Гірший сліпий той, хто не бажає знайти зір». Тим, хто не вірить ні в Бога, ні в Його знамення, очевидне уявляється, таким, що лякає, лиховісним; вони не відають про існування людей, що втілюють Долю, хоча вся історія розвивалася саме завдяки їм.

Саме вони втілюють Мрії, які здавалися нездійсненними, вони вказують нам шлях надії та дії. Ті, хто здатен уловити Архетип і вміє втілити його в тому вигляді, в якому він з'явився, так, щоб не порушився зв'язок між його Суттю і його існуванням, не потребують ані в критики, ані в похвали. Вони не пропустять той момент, коли Мрія з'явиться їм, і, якщо Ідеал виявиться їм співзвучний, вони підуть за ним, але не як вівці в череді, а як соратники, готові розділити з ним працю, навчання та перемогу.

Остерігайтеся оман, які можуть народитися з помилкового розуміння ідеї Карми і відомого принципу «залишай до наступного втілення те, що не можеш зробити в цьому». Хоча по суті це вірно, тому що ми не можемо в одному житті зробити все, що хотіли б, але все ж таки будь-яке життя неповторне, як і кожен день, і кожна година. Нехай знання Законів Природи не спонукає молодих до відступу і не змусить спасувати перед життєвими труднощами. В кожну мить ми маємо втілювати Долю і в той короткий час, що відпущено нам, брати на себе максимальну відповідальність. Потрібно діяти швидко та встигати зробити багато. Потрібно навчитися цінувати не тільки ціле, але й кожну його частину, якою б малою вона не була. Не треба запитувати себе: «Що мені робити з цим моїм життям?», ключовим повинне бути питання: «Що я зроблю сьогодні, прямо зараз?»

Ніхто не може піднятися по драбині інакше, ніж її щаблями. Ніколи не пручайтеся Законам Природи, якщо хочете процвітати у своїх починаннях і втілити свої Мрії, насолодитися ними сповна, побачити їх наяву.
Мало просто шукати Істину, треба знайти її.

Другие материалы по теме


Джерело: http://www.newacropolis.org.ua
FATUM.AT.UA Хорхе Анхель Ліврага "Неможливі мрії "
Категорія: Життєві реалії | Додав: Korandes (05.10.2007)
Просмотрів: 994 | Коментарі: 1 | Рейтинг: 0.0/0 |



Скачать бесплатно МР3:


Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]




Украинская Баннерная Сеть


Форма входа

Цікавинки
Життя без цукерок стає довшим

Водородное топливо готово совершить революцию
Время суток влияет на умственные способности!

Астросексологія

Пошук
 



Ваша думка
Скільки мов Ви знаєте?
Всего ответов: 336

Світ Фатума

Інше по темі


Украинская Баннерная Сеть

Статистика





Карта сайта :: Афоризми :: Ігри для вечірок :: Бізнес-проекти :: Цікаві новини :: Имя на японском
Copyright "Rik Korandes Creations (R)" 2016
Rambler's Top100 МЕТА - Украина. Рейтинг сайтів