*** Мені наснився сон цієї ночі, Що ніби-то пливу я у човні Й крізь марево туману бачу очі Твої, коханий, милі, дорогі. Я зупинилась, опустила весла, І стала приглядатися туди Де ти стояв, і зовсім, так, не весело… Благав; 'Кохана йди…'
*** Зрада
Вечір вже догорів Ти стояла одна Тихо падала ніч на алеї Ти не знала, що він не чекає тебе Він шукає вже інщу лілею Не чекай і не плач Не сумуй не ридай Він не вартий палкого кохання Ти його розлюби зустріч з ним не шукай Не ховайся у теплі страждання. А якщо і колись Ти зустрінешся з ним Ти вдавай, що йому ти не рада Будь ти горда – як меч, Будь як камінь тверда, Хай подумає, що таке зрада?!
*** Кохаю
Кохаю тебе мій коханий, Кохаю у сні й наяву, Кохаю від ночі й до рання Тобою одним я живу. Нехай ти про мене забувся, Не хай пролетіли роки, Але моя пам’ять не згасне, Для мене ти в світі один.
*** Ти пам’ятаєш?
Ти пам'ятаєш нашу першу зустріч В той день, коли цвіли сади? Ти пам'ятаєш ніжні мої руки Й несмілий шепіт: '…чекаю, прийди…' Ти пам'ятаєш, як ходили разом Алеями, що іскрилися в росі? Ти пам’ятаєш, як казав: 'Кохаю…' Тримаючи троянду у руці? …Я пам'ятаю, милий, все я пам'ятаю Як жаль, що вже забувся ти. Але пройдуть роки, й колись в печалі Згадаєш ти мене в полоні самоти.
***
Між нами відстані стіна Обставин різних мур високий Та зустріч – мить лише одна Забрала, майже, звичний спокій. Тебе побачила в юрбі, А ти мене і не помітив… Летів поквапливо собі: Мабуть, тобі так добре жити! Мабуть, у тебе є усе Що в 20 літ потрібно мати … Мене ж не та ріка несе І їй не легко опиратись. Якби не мури, не ріка Я б зупинила і сказала Що: «я тебе, мабуть, віка З такою мукою чекала!!!» Та все менеться, все пройде Я далі житиму як жила. Та трохи прикро, що ніде Тебе без мурів не зустріла.
Друг другу ничего не обещая Мы просто жили чувствами играя Я даже не успела все понять, Когда узнала что с тобой другая. Но ты вернул мне жизнь и я стою В долгу перед тобой за возвращенье. Ты показал что я еще жива. Нет, замолчи, ты не проси прощенья! Нам было хорошо, но мы же врось! Такими были, будем и остались. Мы же друзья - о чувствах наших брось Мы не сойдясь друг с другом распрощались. Спасибо за внимание, за дух Ты показал мне что еще жива Меня вернул, любовь мою вернул Ты показал, что в сердце есть душа. За все, за все тебя благодарю За губы, нежность, руки и вниманье Нет ты не думай, что тебя виню... Но только больно это расставанье. Спасибо я скажу сквозь грусть и зной И выражусь извесными словами За то, что вы больны, увы, не мной За то, что я больна, увы, не вами!!!
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі. [ Реєстрація | Вхід ]
