Тиха падала темінь на землю
Я стояла одна у дворі
Я чекала, що прийдеш мій милий
Й скажеш ніжно: 'Кохана, привіт'
І як завжди ми будемо разом
Вечір знову проводити вдвох
Будем смуток ділити і радість
І не вірить, що є світ розлук
Але марно чекала, коханий
Ти до мене уже не прийдеш
Ти сказав, що ніколи між нами
Нічого серйозного більш не буде.
Тихо падала темінь на землю
Десь стояли кохані в дворі
А я все чекала, що прийдеш
Й скажеш ніжно: 'Кохана, привіт' ***
Я мрію про кохання із вуст твоїх почути Я мрію про кохання із вуст твоїх почути...
Немов зірки на небі кудись зникають люди...
Я мрію чути щастя у голосі твоєму,
Щоб нам світило Сонце, зірки в нічному небі...
Я мрію про кохання, про щастя, про надію...
Я мрію лиш з тобою ... з тобою бути мрію!!! ***
Знову вістки від тебе нема.
Холоднішою стала зима,
майбуття не приваблює ока,
в серці туга, мов рана глибока,
в серці біль і надія німа -
знову вістки від тебе нема. Напиши хоча б слово одне!
Напиши, що кохання міцне,
що хоч змоги писати не мала,
проте серце й душа не мовчала,
проте серце жадало мене...
Напиши хоча б слово одне! У холодній глухій чужині
сонцем слово те буде мені,
по-новому і пісня полине,
оживе, мов гілля тополине,
оживуть мої думи ясні
у холодній глухій чужині. Василь Грабик.
Другие материалы по теме
|
